- голубити
- [гоулу/биетие]
-бл'у, -биеш, гоулу/бл'ат'; нак. -у/б, -у/бтеи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
голубити — блю, биш; мн. голу/блять; недок., перех. 1) Проявляти ніжність, ласку; пестити. || З ласкою припадати до чого небудь, гладити що небудь. 2) перен. Любовно виношувати, плекати (надію, мрію тощо) … Український тлумачний словник
голубити — (виявляти ніжність), приголублювати, пестити, пестувати, пригортати, лащити, милувати, ніжити … Словник синонімів української мови
голубити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
голубитися — блюся, бишся; мн. голу/бляться; недок. Голубити (у 1 знач.) один одного … Український тлумачний словник
голублений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до голубити … Український тлумачний словник
голублення — я, с. Дія за знач. голубити і голубитися. Материне голублення … Український тлумачний словник
голублячий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до голубити … Український тлумачний словник
леліяти — і/ю, і/єш, недок., перех. 1) Оточувати ласкою, піклуванням; пестити, голубити. || перен. Дбайливо, з любов ю доглядати що небудь. 2) перен. Те саме, що плекати … Український тлумачний словник
милувати — I милув ати у/ю, у/єш, недок., перех. і без додатка. 1) нар. поет., розм.Пестити кого небудь, виявляючи свою прихильність, ніжність; голубити (у 1 знач.). 2) Бути джерелом приємних почуттів, бути приємним для кого небудь. •• Милува/ти о/ко (о/чі … Український тлумачний словник
ніжити — жу, жиш, недок., перех. 1) Оберігаючи від труднощів, неприємностей і т. ін., прихильно, тепло ставитися до кого небудь, виявляти любов і ласку. 2) Пестити, голубити кого небудь … Український тлумачний словник